-
1 заодно
1) (сообща) заодно, спільно. Думать, действовать -но - бути заодно, одностайне стояти, спільно стояти, (образно) в один гуж тягти, (шутл.) в одну дудочку грати. [Ми в цій справі всі заодно. Треба всім одностайне стояти, тоді й виграємо справу. Всі покою щире прагнуть, та не в один гуж всі тягнуть (Мазепа)];2) (за один раз) за одним ходом, за одним заходом, за одним разом, ураз. [Піду в книгарню, та за одним ходом (заходом) і в бібліотеку зайду. Нехай уже за одним разом і ваші сорочки поперу з своїми. Вітаймо дитятко і враз його матку (Чуб. III)].* * *нареч.1) односта́йно, у зго́ді, заодно́; (сообща, вместе) спі́льно, ра́зом2) (попутно, кстати, одновременно) заразо́м, ра́зом, за одни́м заходом, за одним ра́зом -
2 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
3 заход
захад; заход* * * -
4 bout
n1) раз; тур (у танцях)at one bout — за одним разом (заходом); одним махом
2) спорт. сутичка; зустріч3) заїзд4) припадок, приступ (кашлю тощо)5) тех. сито, решето, грохот* * *[baut]n1) раз, мах2) cпopт. зустріч; заїзд3) напад (хвороби, кашлю)4) заст. поворот -
5 приём
1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].* * *1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходув один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)
переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)
3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собуоказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го
оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч
\приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря
ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння
часы́ приёма — прийма́льні годи́ни
-
6 попутно
(за) одним ходом (заходом); (вскользь) побіжно, (между прочим) мимохідь. -тно затронуть вопрос - за одним (за)ходом порушити питання.* * *нареч.1) за одни́м захо́дом, попу́тно; ( одновременно) одноча́сно, водно́час и водноча́с, воднора́з; ( мимоходом) мимохі́дь; ( вскользь) побі́жно; ( при случае) принагі́дно2) ( по пути) по доро́зі -
7 system
система; установка; устройство; ркт. комплекс"see to land" system — система посадки с визуальным приземлением
A.S.I. system — система указателя воздушной скорости
ablating heat-protection system — аблирующая [абляционная] система тепловой защиты
ablating heat-shield system — аблирующая [абляционная] система тепловой защиты
active attitude control system — ксм. активная система ориентации
aft-end rocket ignition system — система воспламенения заряда с задней части РДТТ [со стороны сопла]
aircraft response sensing system — система измерений параметров, характеризующих поведение ЛА
air-inlet bypass door system — дв. система перепуска воздуха на входе
antiaircraft guided missile system — ракетная система ПВО; зенитный ракетный комплекс
antiaircraft guided weapons system — ракетная система ПВО; зенитный ракетный комплекс
attenuated intercept satellite rendez-vous system — система безударного соединения спутников на орбите
attitude and azimuth reference system — система измерения или индикации углов тангажа, крена и азимута
automatic departure prevention system — система автоматического предотвращения сваливания или вращения после сваливания
automatic drift kick-off system — система автоматического устранения угла упреждения сноса (перед приземлением)
automatic hovering control system — верт. система автостабилизации на висении
automatic indicating feathering system — автоматическая система флюгирования с индикацией отказа (двигателя)
automatic mixture-ratio control system — система автоматического регулирования состава (топливной) смеси
automatic pitch control system — автомат тангажа; автоматическая система продольного управления [управления по каналу тангажа]
B.L.C. high-lift system — система управления пограничным слоем для повышения подъёмной силы (крыла)
backpack life support system — ксм. ранцевая система жизнеобеспечения
beam-rider (control, guidance) system — ркт. система наведения по лучу
biowaste electric propulsion system — электрический двигатель, работающий на биологических отходах
buddy (refueling, tank) system — (подвесная) автономная система дозаправки топливом в полете
closed(-circuit, -cycle) system — замкнутая система, система с замкнутым контуром или циклом; система с обратной связью
Cooper-Harper pilot rating system — система баллов оценки ЛА лётчиком по Куперу — Харперу
deployable aerodynamic deceleration system — развёртываемая (в атмосфере) аэродинамическая тормозная система
depressurize the fuel system — стравливать избыточное давление (воздуха, газа) в топливной системе
driver gas heating system — аэрд. система подогрева толкающего газа
dry sump (lubrication) system — дв. система смазки с сухим картером [отстойником]
electrically powered hydraulic system — электронасосная гидросистема (в отличие от гидросистемы с насосами, приводимыми от двигателя)
exponential control flare system — система выравнивания с экспоненциальным управлением (перед приземлением)
flywheel attitude control system — ксм. инерционная система ориентации
gas-ejection attitude control system — ксм. газоструйная система ориентация
gas-jet attitude control system — ксм. газоструйная система ориентация
ground proximity extraction system — система извлечения грузов из самолёта, пролетающего на уровне земли
hot-air balloon water recovery system — система спасения путем посадки на воду с помощью баллонов, наполняемых горячими газами
hypersonic air data entry system — система для оценки аэродинамики тела, входящего в атмосферу планеты с гиперзвуковой скоростью
igh-temperature fatigue test system — установка для испытаний на выносливость при высоких температурах
interceptor (directing, vectoring) system — система наведения перехватчиков
ion electrical propulsion system — ксм. ионная двигательная установка
isotope-heated catalytic oxidizer system — система каталитического окислителя с нагревом от изотопного источника
jet vane actuation system — ркт. система привода газового руля
laminar flow pumping system — система насосов [компрессоров] для ламинаризации обтекания
launching range safety system — система безопасности ракетного полигона; система обеспечения безопасности космодрома
leading edge slat system — система выдвижных [отклоняемых] предкрылков
low-altitude parachute extraction system — система беспосадочного десантирования грузов с малых высот с использованием вытяжных парашютов
magnetic attitude control system — ксм. магнитная система ориентации
magnetically slaved compass system — курсовая система с магнитной коррекцией, гироиндукционная курсовая система
mass-expulsion attitude control system — система ориентации за счёт истечения массы (газа, жидкости)
mass-motion attitude control system — ксм. система ориентации за счёт перемещения масс
mass-shifting attitude control system — ксм. система ориентации за счёт перемещения масс
monopropellant rocket propulsion system — двигательная установка с ЖРД на унитарном [однокомпонентном] топливе
nucleonic propellant gauging and utilization system — система измерения и регулирования подачи топлива с использованием радиоактивных изотопов
open(-circuit, -cycle) system — открытая [незамкнутая] система, система с незамкнутым контуром или циклом; система без обратной связи
plenum chamber burning system — дв. система сжигания топлива во втором контуре
positioning system for the landing gear — система регулирования высоты шасси (при стоянке самолёта на земле)
radar altimeter low-altitude control system — система управления на малых высотах с использованием радиовысотомера
radar system for unmanned cooperative rendezvous in space — радиолокационная система для обеспечения встречи (на орбите) беспилотных кооперируемых КЛА
range and orbit determination system — система определения дальностей [расстояний] и орбит
real-time telemetry processing system — система обработки радиотелеметрических данных в реальном масштабе времени
recuperative cycle regenerable carbon dioxide removal system — система удаления углекислого газа с регенерацией поглотителя, работающая по рекуперативному циклу
rendezvous beacon and command system — маячно-командная система обеспечения встречи («а орбите)
satellite automatic terminal rendezvous and coupling system — автоматическая система сближения и стыковки спутников на орбите
Schuler tuned inertial navigation system — система инерциальной навигации на принципе маятника Шулера
sodium superoxide carbon dioxide removal system — система удаления углекислого газа с помощью надперекиси натрия
space shuttle separation system — система разделения ступеней челночного воздушно-космического аппарата
stellar-monitored astroinertial navigation guidance system — астроинерциальная система навигации и управления с астрокоррекцией
terminal control landing system — система управления посадкой по траектории, связанной с выбранной точкой приземления
terminal descent control system — ксм. система управления на конечном этапе спуска [снижения]
terminal guidance system for a satellite rendezvous — система управления на конечном участке траектории встречи спутников
test cell flow system — ркт. система питания (двигателя) топливом в огневом боксе
vectored thrust (propulsion) system — силовая установка с подъёмно-маршевым двигателем [двигателями]
water to oxygen system — ксм. система добывания кислорода из воды
wind tunnel data acquisition system — система регистрации (и обработки) данных при испытаниях в аэродинамической трубе
— D system -
8 Лисяк-рудницький, Іван Павлович
Лисяк-рудницький, Іван Павлович (1919, Відень - 1984) - укр. історик, політолог, публіцист. Осердя філософських зацікавлень Л.-Р. становило історичне пізнання та філософія історії Р. озпочинав студії у Львівському ун-ті, продовжував у Берліні, завершував 1945 р. в Карловому ун-ті (Прага). Працював у різних зарубіжних науковоосвітніх закладах. У центрі історіографічних інтересів Л.-Р. - історія укр. суспільно-політичної думки од серед. XIX ст. до 30-х рр. XX ст. Найвагоміші праці присвячені Драгоманову, Литіинському, Хвильовому, Назарукові. Інтереси Л.-Р. як політолога концентруються навколо чільної теми - доля України в новітній історії. Він займався як аналізом визначальних тенденцій політичних змін у новітній Україні, що розглядались у контексті сучасного світового процесу, так і політичним прогнозом. Відчутним у його працях є вплив філософії історії Гегеля, зокрема ідей щодо наявності в історичному процесі власної об'єктивної логіки та можливості свободи тільки у правовій державі. Крім того, універсалізм і лінійність філософії історії Гегеля були одним із джерел поділу Л.-Р. націй на історичні та неісторичні. Хоча такий поділ не є достатньо методологічно обґрунтованим (включно із його наслідком - віднесенням українців до неісторичних націй), але приймаючи його, Л.-Р. зміг чітко вирізнити два шляхи і, відповідно, два способи націотворення З. гідно з першим, процес націостановлення йде згори донизу (основним націотворчим чинником є вища суспільна верства), згідно з другим, цей процес іде знизу вгору, тобто націостановлення відбувається внаслідок національного самовизначення народу, демократичним шляхом. Відсутність історично сформованої державницької і культурної еліти утруднює побудову національної держави. Попри тлумачення укр. нації як неісторичної, Л.-Р. визнавав у її становленні наявність певного культурного успадкування й на рівні еліт. Ідея історичності є чільною в політико-філософських міркуваннях Л.-Р. Звідси - критичне ставлення до таких концепцій в етнології і націології, які методологічно споріднені з романтизмом, голізмом та есенціалізмом. Вихований на традиціях західноєвропейського лібералізму, Л.-Р. як історик близький до "державницької школи" в укр. історіографії. Звертаючись до популярної в певних історіософських побудовах антитези "Схід - Захід", він констатував амбівалентність українства, що полягає у поєднанні двох традицій: західної (суспільно-політичної) та східної (християнсько-духовної). Досить різке протиставлення етосу й естетичного чуття українців, з одного боку, та особливостей їхньої суспільнополітичної традиції, з другого, пом'якшується тезою Л.-Р. про "унійність" укр. свідомості, що значно посилює підстави для віднесення українців до європейської спільноти народів.[br]Осн. тв.: "Розмова про бароко" (1943); "Консерватизм" (1958); "Інтелектуальні початки нової України" (1958); "Роль України в новітній історії" (1963); "Україна між Сходом і Заходом" (1969); "Між історією і політикою" (1973).Філософський енциклопедичний словник > Лисяк-рудницький, Іван Павлович
См. также в других словарях:
одним заходом — нареч, кол во синонимов: 20 • без обдумывания (4) • без подготовки (10) • в один прием … Словарь синонимов
Одним заходом — Волг. Сразу, разом. Глухов 1988, 116 … Большой словарь русских поговорок
одним духом — глазом моргнуть не успеешь, с ходу, единовременно, моментом, без подготовки, без обдумывания, в один момент, в мгновение ока, в момент, в два счета, экстерном, в одно мгновение, мгновенно, враз, зараз, быстро, одним махом, в один присест, единым… … Словарь синонимов
одним разом — нареч, кол во синонимов: 20 • в один прием (31) • в один присест (20) • вмиг (49) • … Словарь синонимов
одним пыхом — нареч, кол во синонимов: 50 • ахнуть не успеешь (39) • без лишних слов (65) • без обдумыв … Словарь синонимов
сразу — Зараз, разом, враз, вмиг, одновременно, в (за) один прием, одним приемом, единым духом (махом), одним разом, мгновенно, моментально, залпом, в один присест. Тяните дружно. Марает он единым духом лист . Пушк. Пить запоем (также говорят: курить,… … Словарь синонимов
зараз — См. сразу... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. зараз одновременно, сразу; разом, с налету, единовременно, с ходу, враз, одним духом, единым махом, в один присест, единым… … Словарь синонимов
разом — См. одновременно … Словарь синонимов
в один прием — См … Словарь синонимов
враз — См. сразу... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. враз одновременно, сразу; немедленно, разом, немедля, с налета, параллельно, за один прием, одним заходом, в один прием,… … Словарь синонимов
без обдумывания — одним заходом, одним пыхом, сразу, одним духом Словарь русских синонимов. без обдумывания нареч, кол во синонимов: 4 • одним духом (60) • … Словарь синонимов